Неня моя - Чорна Гора або Святий Стефан і халамидник Степан
теґи: Бечичи, Герцег Новий, Котор, Пераст, Стьопа, Чорногорія, острів Святого Стефана, подорожі, фото
Травень, а так, понімаєте, холодно. Так, понімаєте, все навпаки. (с) Хазяйка, навари борщу, холодцю, крути голубці, смаж налисники, закручуй крученики, бо Степан повертається. З пляжу зник останній продавець кукурудзи – значить, і мені пора збирати валізки. Вересень цього року аж ніяк не можна назвати оксамитовим, море холодне – незгірше ніж норвезьких фіордах. Холодно і рибі, й туристам. Без туристів ...
«…І я колись стану простим китобоєм і запишусь на норвезьку посудину
». Повідомлю відразу, що на норвезьку посудину мене не взяли, бо не маю паспорта моряка, дивні ці люди – я й громадянського не отримав, бо малий ще. Ніде не взяли, їду автобусом. Дивлюся у віконце і рахую кружальця камамберу, розкидані полями...
Хазяйко, все закинув, вчу шведську, і ось чому. У нас в країні повно достойних претендентів на премію тата динаміту. Не знаю, як щодо хіміків, біологів, медиків і миротворців, а от літераторів точно не бракує. Проте, всім відомо, як та премія роздається. Перша умова – переклади шведською, друга – головне, щоб автор «засвітився» з вуст публічної людини...
Доброго дня, хазяйко. Цього разу пишу тобі з готелю «Ра». Проте я не в Єгипті. За вікном моєї комірчини – двір-колодязь, в який якраз «летний дождь наливает в бутылку двора ночь» (с). Сиджу і оце пригадую Родіона Романовича Раскольникова, пам’ятаєш, описуючи його помешкання, ФМ називає розміри кімнатки...
