Лист Святому Миколаю, або Степан знаходить своє призначення

Святому Миколаю на Небо

Доброго ранку, Святий Миколаю! Цьогоріч перечитуючи листи як завше не обійди, будь ласка, увагою і мого.

Справа така, я знайшов своє призначення. Спочатку, як ти пам’ятаєш, я хотів стати пінгвіном-перевертнем, себто перевертачем пінгвінів. Ну ти знаєш: коли бідні пінгвіни, що висиджують яйця, лякаються літаків, падають на спину і чеберяють лапами, а підвестися не можуть, то підіймати їх, виходить, нікому. Але днями побачив у новинах молоду жінку, яка вирішила займатися тим, що в неї найкраще виходить – обійматися. Бувають люди, які печуть чудесні пироги, роблять варенню з троянд і винограду з аґрусом, вирощують гарбузи. Бувають ще й такі, що водять літаки, пишуть вірші-з-прозою, від яких хочеться жити і розмножуватись, а вона, ця жінка, обіймається. Отже люди, яким не вистачає тепла і уваги можуть скористатись її послугами. Оскільки сегмент ринку обіймів уже опанований, я для себе вирішив, що можу писати самотнім людям листи. Воно, може, в мене не так і добре виходить, як в тої дівчини обійматися, але я буду дуже старатися. Пам’ятаєш пісню, тар-ра-ра-ра-ра-ра-ра, «One Of Us» називається (http://www.youtube.com/watch?v=B4CRkpBGQzU). Знаєш, інколи навіть Бог приходить зморений з роботи, знімає плаща, вмиває руки і обличчя, включає автовідповідач… а там – ніхто-нічого. Тоді він ставить чайника на плиту… ну і так далі, звичайна процедура.

Уяви, як тоді може бути самотньо простим смертним людям і ведмедям. Аж тут з’являюся я зі своїм листом. Оце хочу з тобою порадитись, як тобі моє бачення проблеми?

Тепер ближче до справи, формулюю своє бажання, відпиши, будь ласка, мені листа з адресами тих самотніх людей, у Вас Небесна канцелярія на свята працює?

Степан, щиро.

P.S. Ну а як можна ще одне манюсіньке бажання, то ведмедю мого віку вудка – вудити рибу – не завадить.

Ведмедю Степану

04214, вул. Північна, 32, кв. 160, Київ, Україна