Миколай і Степан рятують панд

Святому Миколаю на Небо

зворотня адреса та сама

Доброго дня, святий Миколаю! Пише вірний тобі ведмідь Степан! Вже втретє складаю тобі листа (відтоді як навчився писати). Тепер, коли я подорослішав, то остаточно переконався, який ти хороший. Інколи ти перетворюєшся на добрих людей, таких як Жан Вальжан для Козетти, інколи традиційно заходиш через комин. Правда через комин не протягнеш великих подарунків, скажімо бочку варення, чи кошик печива, але я нічого такого не проситиму. Знаєш, мені треба до Китаю, я вже потроху починаю збиратися, бо вірю, що ти все влаштуєш як слід. От тільки не знаю, чи брати мені лижі, вони в горах завжди можуть стати в пригоді. У моєму наплічнику вже теплі шкарпетки, фотоапарат, термос, теплі штанці і Божчин светр. Йой, я ж іще не пояснив що й до чого. У китайських горах живуть мої родичі, ведмедики панди. Вони дуже хороші й акуратні, але щорічно їх стає все менше, то я, той-цей, хвилююся, що можу їх уже ніколи не побачити.

P.S. Уже почав заклеювати тобі конверта, наслинив його гарненько, а ж тут подумав, ліпше зроби так, щоб припинилася вирубка китайських лісів, тоді до панденят я доберуся іншим разом і своїм ходом, а наплічник мені розібрати неважко.

P.P.S. І ще, святий Миколаю, минулого року ти подарував мені цукерків, то може цього разу принесеш солодкої вати, вона смачна і лоскоче ніс коли її їси.

Твій ведмідь Степан.